понеділок, 2 березня 2020 р.

понеділок, 17 лютого 2020 р.

Прості експерименти, які покажуть, що наука вдома – це весело

Щоб зацікавити дитину наукою, не потрібні спеціальне дороге обладнання та окрема лабораторія. Для пояснення багатьох фізичних і хімічних явищ досить посуду і продуктів, які є на кожній кухні. Проєкт “Дружня школа” зібрав прості, але цікаві та яскраві досліди, що допоможуть пояснити природні процеси та весело і з користю провести час із дитиною.

ЕКСПЕРИМЕНТ З МОЛОКА – ПОКАЗУЄМО, ЩО ТАКЕ ПОВЕРХНЕВИЙ НАТЯГ

Потрібно: молоко, харчові барвники, засіб для миття посуду.
Хід експерименту: наливаємо молоко у плоску тарілку, приблизно на 1 см. Крапаємо барвники на молоко в різних місцях. У центр тарілки крапаємо засіб для миття посуду і спостерігаємо за реакцією.
Що бачимо? Кольори починають рухатись, утворюючи візерунки.
Чому так? Молоко – це здебільшого вода, тому має таку властивість, як поверхневий натяг. Він утворюється, бо молекули води притягуються одна до одної, намагаючись зробити поверхню якомога щільнішою. Через цю властивість ми можемо бачити окремі краплини.
Через жир у молоці барвники плавають на поверхні рідини. Коли до суміші додаємо рідину для миття посуду, вона руйнує поверхневий натяг, бо є іншою за складом. Молоко та барвники починають рухатись, щоб відновити баланс. Цей рух і створює кольорові ефекти на поверхні.

ВЕСЕЛКА ВДОМА – ПОКАЗУЄМО ЕФЕКТ ЗАЛОМЛЕННЯ СВІТЛА

Потрібно: прозора ємність із водою, дзеркальце, ліхтарик, аркуш білого паперу.
Хід експерименту: у ємність із водою кладемо люстерко. Аркуш паперу закріплюємо поряд. Вмикаємо ліхтарик і скеровуємо світло на люстерко так, щоб віддзеркалення променю падало на папір.
Що бачимо? На папері з’являється веселка.
Чому так? Кожен промінь світла складається з багатьох кольорів, які наше око не бачить. Вода заломлює світло, розкладаючи на окремі кольори, а дзеркало переспрямовує розкладене світло у вигляді веселки на білий лист паперу.

ДОЩ У БАНЦІ – РОЗПОВІДАЄМО ПРО КОЛООБІГ ВОДИ У БАНЦІ

Фото: vseosvita.ua

Потрібно: прозора банка з водою, піна для гоління, розведений у воді харчовий барвник.
Хід експерименту: воду в банці зверху густо покриваємо піною для гоління – робимо “хмару”. Поверх піни потрохи вливаємо розведений харчовий барвник – він стане “дощем”.
Що бачимо? Барвник просочується крізь піну і у воді виглядає як дощ.
Чому так? Фактура піни пропускає воду з барвником до решти рідини. Оскільки барвник важчий – він опускається на дно і виглядає, як дощ, що падає з хмари.

РУЙНУВАННЯ МУШЛІ – ПОЯСНЮЄМО ДІТЯМ ВАЖЛИВІСТЬ ГІГІЄНИ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ

Потрібно: прозора банка, мушля, оцет.
Хід експерименту: кладемо мушлю в банку, заливаємо оцтовою кислотою.
Що бачимо? Від мушлі починають відділятись бульбашки вуглекислого газу. Через деякий час мушля починає руйнуватись.
Чому так? Одним із складників мушлі є карбонат кальцію. З цього елементу також складається наша зубна емаль. Під дією кислоти він руйнується – як і зуби, якщо за ними не доглядати. Щоб цього не сталось, зуби потрібно не тільки ретельно чистити, а і їсти менше цукру – у взаємодії з мікробами ротової порожнини солодке перетворюється на кислоту.

В Україні починають оплачувати роботу асистента дитини

Мінсоцполітики спільно з Міністерством освіти і науки починають апробовувати проєкт Державного стандарту супроводу під час інклюзивного навчання.
Апробація триватиме з 17 лютого до 17 червня, повідомили на сайті Мінсоцполітики.
“До апробації соціальної послуги будуть долучені 19 закладів, установ та організацій, у тому числі закладів соціального захисту населення, освіти, громадських організацій Вінницької, Дніпропетровської, Харківської областей”, – зазначили в міністерстві.
Асистент дитини:

допомагає дитині у самообслуговуванні;
підтримує у спілкуванні (у тому числі за допомогою жестової мови);
організовує харчування та пересування;
забезпечує безпеку та спостереження за станом здоров’я (наприклад, прийом ліків);
сприяє проведенню дозвілля та організовує денний відпочинок.

За проєктом стандарту, рішення про надання дитині асистента за рахунок бюджетних коштів ухвалює структурний підрозділ з питань соціального захисту населення.
Для цього батькам чи законним представникам дитини потрібно отримати висновок інклюзивно-ресурсного центру та написати заяву на ім’я керівника школи. Після цього керівник закладу має звернутись з відповідним клопотанням до місцевої влади.
Готувати асистентів дитини мають обласні центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Обсяг підготовки – 60 академічних годин.
Після апробації стандарт доопрацюють та запровадять на всій території країни.
Нагадаємо, у вересні 2018 року асистенту дитини дозволили перебувати на уроці.

“Коло емпатії”. Починаймо з себе

У 6-11 років діти активно вивчають людей та їхні прояви почуттів, вчаться керувати власними емоціями. Тому, саме в початковій школі важливо приділяти увагу розвитку емоційного інтелекту дитини та його складової, емпатії.
На думку Деніела Ґоулмана, американського психолога та автора книжки “Емоційний інтелект”, здатність усвідомлювати власні емоції і почуття, а також розуміти, що відчуває інша людина, – прямо впливає на досягнення життєвого успіху.
Щоб розказати дітям про важливість емоцій та їхнього прояву, співчуття до інших та, водночас, розуміння власних почуттів, проєкт “Дружня школа” пропонує створити разом з ними (у класі чи вдома) “Коло емпатії”.

ЩО ЦЕ ТАКЕ ТА ЯК НИМ КОРИСТУВАТИСЯ

“Коло емпатії” – це візуальне відображення рівнів емпатії, які має кожна людина.
Для його створення потрібно взяти ватман та різнокольорові фломастери. Через запитання та відповіді (наприклад: “Про кого ви щодня піклуєтесь, коли ретельно чистите зуби чи їсте здорову їжу?”, “Для кого ви робите добру справу, якщо чемно поводитесь на уроках?” тощо), будуємо коло, в центрі якого ставимо саму людина.
Навіть якщо відповідь буде “мама й тато” або “вчителька”, підведіть до логічної відповіді, що в такий спосіб діти роблять добро насамперед собі. Далі через спільне обговорення визначаємо наступні рівні емпатії (родина – друзі – однокласники – країна тощо), про чий добробут ми, так чи інакше, піклуємось щодня. Паралельно обговорюйте поняття співпереживанння, емоцій, почуттів. Для цього можна використати питання на кшталт:

Як учні проявляють емоції, якщо вони засмучені/щасливі?
Як можна зрозуміти, що людина ображена чи розлючена?
Чому почуття тих, хто ближчий до нас у “колі емпатії”, ми розуміємо краще?
Як можна краще розуміти емоції інших (наприклад: “щоб я відчував/відчувала на їхньому місці, якби…”).

У результаті має вийти малюнок, схожий на цей:

Вправа на спільне обговорення у класі та створення “кола емпатії” має на меті пояснити дітям, що хорошою людиною можна бути, не обов’язково рятуючи людей щодня. Достатньо помічати і співпереживати іншим у щоденній рутині (наприклад, наздогнати дівчинку, яка загубила рукавицю, попередити сусіда про слизьку підлогу…). Не бути байдужими.
Доброчинство починається з дому – так звучить ірландське прислів’я. Цілком вистачить добрих справ у найближчих до “Я” колах емпатії. Важливо передати дітям ідею, що вони роблять світ кращим уже тим, що відповідально ставляться до своїх щоденних обов’язків та піклуються про тих, хто поруч.

Три гри на уважність, в які діти можуть пограти дорогою до школи

Не важливо, скільки часу дитина витрачає на дорогу до школи, – цей шлях завжди можна урізноманітнити кумедними розвитковими іграми. Проєкт “Дружня школа” пропонує кілька варіантів ігор на уважність, в які можна гратись, ідучи на уроки.

Чим корисні ігри дорогою? Насамперед, це можливість поспілкуватись із дитиною в легкій формі, підняти настрій і їй, і собі. Також прості завдання допоможуть краще прокинутись, запустити мислення, увімкнути увагу і прийти на уроки\на роботу бадьорим та готовим до праці. Щоденні невеликі тренування з часом не тільки покращать уважність, а й розвинуть пам’ять, реакцію та логічне мислення дитини.

Жовта машина.

Гра проста: дитина помічає авто жовтого кольору, каже “жовта машина” і торкається до супровідника пальцем. Якщо супровідник швидше помічає авто – робить те саме. Мета – помітити дорогою якомога більше авто жовтого (синього, зеленого, червоного) кольору. Для більшого азарту можна вести рахунок і щоранку визначати переможця. Гра розвиває спостережливість та реакцію.

Я бачу щось...

У світі ця гра більше відома як “I spy with my little eye…”. Хтось стає спостерігачем і каже: “Я бачу тут щось, що починається на літеру С”. Другий гравець має вгадати, що ж побачив спостерігач. Тоді гравці міняються ролями. Під час цієї гри дитина не тільки вчиться уважно дивитись навколо, а й аналізувати, що ж привабило спостерігача.

Хатка, яку збудував Джек

Гра відповідає відомому віршику – спершу дитина називає будинок, потім за порядком щось живе і неживе. Усі названі об’єкти повинні бути пов’язані між собою та утворювати єдиний логічний ланцюжок. Складність – щоразу в правильному порядку повторювати всі елементи, коли додає новий. Ця гра тренує уважність, пам’ять та вчить ефективно будувати логічні зв’язки.
У всі ці ігри можна гратись як під час пішої прогулянки до школи, так і їдучи транспортом.

Рекомендації щодо заповнення класного журналу НУШ

Відповідно до наказу Міністерства освіти № 1362 від 07 грудня 2018 року (зі змінами від 09.01.2020 року), заповнювати класний журнал мають право класний керівник та вчителі, які викладають окремі предмети у початкових класах Нової української школи. На них покладена особиста відповідальність за своєчасність, стан та достовірність записів.
Записи в журналі робляться виключно державною мовою. На тих сторінках, що відведені для навчальних предметів з іноземних мов, можуть записуватись теми уроків, екскурсій, проектів мовою навчального предмета.
Робити записи на всіх сторінках журналу необхідно чітко й розбірливо, пастою або чорнилом одного кольору. Якщо для вивчення окремих предметів клас ділиться на групи, то для кожної з них у журналі відводяться окремі сторінки і після назви предмета у дужках записують номер групи (I група; II група).
Предметна інтеграція змісту початкової освіти має бути відображена в робочому плані закладу загальної середньої освіти. Назви предметів у розкладі занять учнів і класному журналі мають співпадати з їх назвами у робочому навчальному плані.
Типовими освітніми програмами визначається реалізація змісту дев'яти освітніх галузей у навчальних предметах «Українська мова», «Іноземна мова», «Математика», «Фізична культура» та двох інтегрованих курсах «Я досліджую світ», «Мистецтво». Типова освітня програма, розроблена під керівництвом О. Я. Савченко, передбачає ще і навчальний предмет «Технології і дизайн».
Освітня галузь «Мовно-літературна» за типовою освітньою програмою під керівництвом О. Я. Савченко реалізується у навчальних предметах «Українська мова» та «Іноземна мова». Запис у журналі «Українська мова» в цьому випадку фіксується як окремий предмет (7 годин на тиждень).
Освітня галузь «Мовно-літературна» за типовою освітньою програмою під керівництвом Р. Б. Шияна реалізується у навчальних предметах «Українська мова», «Іноземна мова» та інтегрованому курсі «Я досліджую світ». Вивчення української мови передбачає часовий розподіл програмового матеріалу між предметом «Українська мова» та інтегрованим курсом «Я досліджую світ» (мовно-літературна галузь), відповідно до якого 5 годин на тиждень використовується на вивчення української мови як окремого предмета, 2 години української мови на тиждень включені до інтегрованого курсу «Я досліджую світ» (мовно-літературна галузь). Відповідно до зазначеного українська мова фіксується як окремий предмет (5 годин на тиждень). В інтегрованому курсі «Я досліджую світ» зміст мовно-літературної галузі розгортається лінійно разом із змістом решти галузей, що інтегруються, і записується на сторінках, виділених для курсу «Я досліджую світ».
Для обох програм запис навчального предмета «Іноземна мова» зверху у лівій частині сторінки журналу уточнюється назвою мови, яка вивчається. Якщо клас ділиться на групи, у дужках записується номер групи. Для кожної групи відводяться окремі сторінки для запису уроків.
Освітня галузь «Математична» реалізується через вивчення окремого навчального предмета «Математика» (за типовою освітньою програмою О. Я. Савченко у 1-2 класах - 4 години, у 3-4 класах - 5 годин на тиждень; за типовою освітньою програмою Р. Б. Шияна у 1-2 класах - 3 години, у 3-4 класах – 4 години на тиждень) та включенням програмового змісту з математики, розрахованого на 1 навчальну годину, в інтегрований курс «Я досліджую світ» (за типовою освітньою програмою Р. Б. Шияна). При заповненні журналу навчальний предмет «Математика» фіксується на одній сторінці, зміст записується відповідно до календарно-тематичного планування.
Зміст освітніх галузей «Природнича», «Соціальна і здоров’язбережувальна», «Громадянська та історична», «Технологічна» представлений в інтегрованому курсі «Я досліджую світ».
Запис змісту уроків інтегрованого курсу «Я досліджую світ» для обох програм фіксується відповідно до календарно-тематичного планування. Виокремлювати освітні галузі не потрібно.
Календарне, поурочне планування та модельна програма складається вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних у межах закладу загальної середньої освіти, міста, району чи області стандартів таких документів є неприпустимим.
Автономія вчителя має бути забезпечена академічною свободою, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розробленням та впровадженням авторських навчальних програм, проектів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання.
Вчитель має право на вільний вибір освітніх програм, форм навчання, самостійно переносити теми уроків відповідно до засвоєння учнями навчального матеріалу, визначати кількість годин на вивчення окремих тем.
Оцінювання навчальних досягнень учнів Нової української школи здійснюється вербально. Облік результатів завершального (підсумкового) оцінювання, що здійснюється з урахуванням динаміки зростання рівня навчальних досягнень учня/учениці, фіксується в свідоцтві досягнень.
У 1 класі домашнє завдання не задається та відповідно не фіксується у класному журналі. У 2 класі домашнє завдання є необов’язковим, проте на непарній сторінці розвороту журналу в графі «Завдання додому» можуть зазначатися пошуково-дослідницькі та творчі завдання.
У 3-4 класах домашні завдання, у разі їх надання, обов’язково фіксуються у класному журналі. У відповідній графі стисло записуються зміст (сторінки підручника, номери задач тощо) та/або спосіб виконання завдання (вивчити напам'ять, повторити, розв'язати тощо). Допускається запис домашнього завдання (назва тексту тощо) мовою навчального предмета (іноземною, національної меншини).
На вихідні, святкові та канікулярні дні домашнє завдання не задається та відповідно не фіксується у класному журналі.

Уряд виділив 1,4 млрд грн на розвиток НУШ

Кабінет Міністрів ухвалив рішення про перерозподіл з державного бюджету на місця 1,4 млрд грн на розвиток Нової української школи. Відповідна постанова прийнята під час урядового засідання.
Кошти будуть спрямовані на закупівлю обладнання та матеріалів для початкових класів і пілотних шкіл, а також на розвиток учителів.
За словами міністра освіти Ганни Новосад, реформа НУШ є одним із основних пріоритетів нашого уряду.
«Цього року нам вдалося збільшити субвенцію на 17% у порівнянні з минулим роком, і тепер вона складає понад 1,4 млрд грн. Загалом же цього року держава планує інвестувати у розвиток шкіл понад 7,5 млрд грн», – зазначила міністр.
У Міносвіти повідомляють, що основна частина субвенції (1,03 млрд) буде використана для закупівлі засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів початкової школи. Із цією ж метою 25 млн грн отримають школи, які пілотують Державний стандарт початкової освіти.
Понад 361 млн грн субвенції буде інвестовано у розвиток педагогів, зокрема, на підвищення кваліфікації вчителів 5-11 класів та на проведення супервізії.
Окрім того, частину субвенції також буде використано на професійний розвиток директорів шкіл та їхніх заступників, вчителів початкової школи, іноземних мов, асистентів учителів і тих педагогів, які викладають кілька предметів.
Закупівля і доставка засобів навчання та обладнання для початкової школи здійснюватиметься на засадах співфінансування.
Для закладів, які фінансуються з обласних бюджетів та знаходяться у Києві, містах обласного значення та ОТГ з центром у таких містах, співвідношення становитиме 70% ресурсу субвенції та 30% коштів місцевих бюджетів.
Для шкіл в ОТГ і районах – 90 і 10%, у селах і селищах зі статусом гірських, а також населених пунктах на лінії зіткнення – 95% і 5% відповідно.